- мимовільний
- 1) (який трапляється / виявляється випадково), невільний— Пор. машинальний, несвідомий 1)2) див. вимушений
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
мимовільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мимовільний — а, е. 1) Який трапляється або виявляється ненароком, випадково. 2) Не залежний від чиєїсь волі, свідомості. 3) Пов язаний з обставинами, вимушений обставинами. 4) Який випадково, ненароком стає кимсь (перев. свідком) … Український тлумачний словник
мимовільність — ності, ж. Абстр. ім. до мимовільний … Український тлумачний словник
мимовільно — Присл. до мимовільний … Український тлумачний словник
невільний — а, е. 1) Залежний від кого небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. || у знач. ім. неві/льний, ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи. 2) У якого немає можливості, умов для здійснення чого небудь. 3) Який… … Український тлумачний словник
поневільний — а, е, діал. Підневільний. || Незалежний від власної волі; мимовільний … Український тлумачний словник
насильний — а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. || За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи. •• Наси/льна смерть смерть людини, що наступає внаслідок шкідливої дії на організм різних факторів навколишнього… … Український тлумачний словник
синкінезія — ї, ж. 1) Мимовільний рух однієї частини тіла, яке виникає одночасно з мимовільним рухом другої частини. 2) Мимовільний рух здорового м яза, який супроводжує спробу руху паралізованого м яза з протилежного боку тіла … Український тлумачний словник
інстинктивний — а, е. 1) біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). 2) Мимовільний, підсвідомий … Український тлумачний словник
масообмін — у, ч. Мимовільний необоротний процес переносу маси даного компонента у просторі з неоднорідним полем хімічного потенціалу цього компонента … Український тлумачний словник